12 липня 2023 р.

Хмарні сервіси та поняття "хмари" є середовищем, де користувачі можуть легко отримувати доступ до додатків, контенту та даних через віддалені ресурси. Цей термін може мати різні значення в різних контекстах, але в загальному розумінні хмарні послуги надають бізнесу корисні можливості та потенціал конкурентоспроможності.

З точки зору провайдера, хмарна інфраструктура є середовищем, в якому можна створювати і управляти віртуальними машинами. Вона складається з апаратної частини, такої як фізичні сервери, та спеціального програмного забезпечення, що називається гіпервізором. Гіпервізор — це технологія віртуалізації, що дозволяє запускати програмне забезпечення на фізичному обладнанні.

Перевтілення технології: подорож хмарних платформ

Історично хмарні платформи розвивалися з появою сучасної цифрової доби, і сьогодні ми все частіше покладаємось на хмарні технології. Безліч сервісів, таких як зберігання даних, фотографій та відео, розміщені у хмарі.

Основні концепції хмари включають таке:

Надання послуг, таких як обчислювальні ресурси або зберігання даних;
Спільне використання ресурсів кількома користувачами;
Доступ до послуг через мережу.

Основні етапи розвитку хмарних платформ розпочалися у 60-х роках минулого століття:

У 1961 році професор Джон Маккарті припустив, що обчислювальна техніка продаватиметься як утиліта.
У 1967 році IBM віртуалізувала операційні системи, дозволяючи кільком користувачам використовувати одні й самі ресурси.
1969 року Міністерство оборони США запустило мережу ARPANET, предтечу інтернету, засновану на протоколі TCP/IP.
У наступні десятиліття дослідження в галузі віртуалізації, операційних систем, систем зберігання даних та мережевих технологій продовжували розвиватися та знаходити нові застосування, раніше невідомі.

У 90-х роках основні технології для хмарних обчислень досягли певної зрілості. Важливою подією був запуск Всесвітнього павутиння у 1991 році, коли понад мільйон комп'ютерів було підключено до інтернету. Це стало відправною точкою для революції у сфері інтернет-бізнесу та популярності електронної комерції. У цей час було створено клієнт-серверну модель розподілених обчислень, де веб-сайти надавали фронтенд користувачеві, а сервери в інтернеті містили бекенд із логікою додатків.

Сучасне хмарне обчислення почало розвиватися з появою публічного хмарного сервісу Amazon Web Services (AWS) у 2002 році. Тоді практично не було конкурентів, і хоча переваги хмарних обчислень були відомі, реальні приклади їх застосування були ще не поширені. Згодом все більше веб-сайтів та робочих процесів почали переходити в хмару, і наступного десятиліття хмарні технології розвивалися у двох поколіннях.

Початок хмарних обчислень

Перше покоління хмарних обчислень характеризується традиційним визначенням хмари. Це централізована інфраструктура у центрах обробки даних (ЦОД), де розміщується велика кількість обчислювальних ресурсів та ресурсів зберігання даних. У цей час провайдери хмарних послуг надавали бекенд-сервіси, а користувачі зверталися до них через веб- та мобільні програми.

У 2005 році було запущено дослідницький проект OpenNebula, спрямований на розробку програмного стеку для спрощення використання хмарних обчислень. Amazon Web Services (AWS) надав доступ до своєї обчислювальної платформи (EC2) широкому загалу в 2006 році. У цей період технології хмарних обчислень продовжували розвиватись, а рішення ставали більш залежними від центрів обробки даних, що одночасно знижувало ризики для користувачів.

Разом із розвитком спеціалізованого програмного забезпечення для організації хмарних кластерів з'явилися приватні хмари. У 2009 році орган зі стандартизації встановив визначення приватної хмари, а в 2011 році було представлено еталонну архітектуру. У 2010 році компанія Microsoft вийшла на ринок хмарних послуг із запуском платформи Azure. Також у 2010 році було запущено проект із відкритим вихідним кодом OpenStack — зокрема саме він використовується OneCloudPlanet у своїх розробках хмарних рішень. Обидва проекти викликали великий інтерес в ІТ-спільноті.

Посередники хмарних обчислень

Друге покоління хмарних обчислень характеризується значним збільшенням послуг та посиленням конкуренції між провайдерами хмарної інфраструктури. Можливість відстежувати використовувані ресурси у хмарі зробила концепцію хмарних обчислень більш надійною. Більше того, крім моделі оплати за використання (pay-as-you-go), запроваджено торги на ресурси. У хмарі почали оброблятися потокові послуги реального часу. Крім реляційних баз даних стали доступні послуги нереляційних баз даних. DevOps набув широкого поширення, а для розробки хмарних програм стали використовуватися мікросервіси. Запуск контейнерних сервісів у хмарі у 2014 році сприяв цьому розвитку.

Хроніки розвитку хмарної платформи від початку ери до сьогодення

Джерело

Формування значення хмарного сервісу

Хмарні сервіси названі так, тому що вони надають доступ до сховища даних та ресурсів через інтернет, "з хмари". Хмара є метафорою для інтернет-мережі та віддаленого сервера, який є сховищем даних та ресурсів. Користувачі можуть використовувати ці ресурси незалежно від розташування та типу пристрою, який використовується для доступу до хмарних сервісів. Це робить доступ до даних і ресурсів більш гнучким, масштабованим та зручним.

Для розуміння роботи хмарних сервісів необхідно ознайомитись із основними компонентами:

Фронтенд: включає інструменти, що дозволяють користувачеві отримувати дані через інтернет та підключатися до систем хмарних обчислень;
Бекенд: надає зберігання та обробку даних клієнтів, а також інші послуги;
Мережа: забезпечує зв'язок між компонентами хмарних сервісів та користувачами через Інтернет.

Об'єднання цих компонент визначає архітектуру хмарних сервісів. Також варто відзначити, що хмара сильно спирається на віртуалізацію та автоматизацію. Віртуалізація дозволяє надавати послуги хмарних обчислень у вигляді логічних одиниць, доступних для користування клієнтом. Автоматизація та оркестрація дозволяють клієнтам самостійно виділяти ресурси, налаштовувати послуги та керувати обладнанням без прямого втручання IT-персоналу хмарного провайдера.

Постачальники хостінгу у хмарі

Провайдери хмарних послуг, які надають хмарні послуги кінцевим користувачам, є хмарними провайдерами. Вони розробляють публічні хмарні платформи, можуть створювати приватні хмари на запит клієнта та пропонувати різні послуги у моделях IaaS (інфраструктура як послуга), PaaS (платформа як сервіс) та SaaS (програмне забезпечення як сервіс).

Різновиди хмарних сервісів

Варіанти хмарних сервісів пропонують різні моделі для розробки та експлуатації інфраструктури. Залежно від потреб можна вибрати одну з трьох основних моделей: IaaS (інфраструктура як послуга), PaaS (платформа як послуга) та SaaS (програмне забезпечення як послуга).

Infrastructure as a Service (IaaS) надає клієнту обчислювальні ресурси у вигляді віртуальних машин або хмарних серверів. Клієнт самостійно керує цими ресурсами та розгортає необхідні послуги. Постачальник цієї послуги, такий як OneCloudPlanet забезпечує роботу обладнання та функціональність хмари.

Platform as a Service (PaaS) надає клієнту готові віртуальні машини, налаштовані для певної функціональності. Часто клієнт не має доступу до деяких "шарів" PaaS-сервісу. Прикладом послуги PaaS може бути Managed Kubernetes, де провайдер відповідає за роботу control plane.

Software as a Service (SaaS) пропонує повністю готові до використання програмні продукти. У хмарі вже встановлено програми, необхідні для роботи програми. Клієнту не потрібно займатися налаштуванням або керуванням ПЗ, йому достатньо зосередитися на вирішенні своїх завдань.

Платформи і рішення для хмарної роботи та спільної взаємодії

Крім основних моделей, існують інші корисні підходи та сервіси в рамках платформ, що можуть прискорити процес розробки та експлуатації інфраструктури, над розробкою яких йде плідна праця OneCloudPlanet.

Для того щоб бути лідером у галузі хмарної інфраструктури та мікросервісних рішень для компаній будь-якого масштабу в Україні та Східній Європі, ми маємо чіткий план розвитку нашої платформи, що дозволяє нашим співробітникам та вам як клієнтам мати уявлення про наш напрямок розвитку.

Тому, ми вже працюємо над:

KaaS — Managed Kubernetes дозволяє автоматично розгортати, масштабувати та керувати програмами на основі платформи Kubernetes. Наш сервіс надає зручні механізми для взаємодії з кластером, дозволяючи вам автоматизувати процеси розгортання, масштабування та управління програмами в контейнерах. Основний елемент, з яким ви працюватимете, - це кластер Kubernetes.

GPU Cloud. Хмарні сервери з графічними картами для вирішення завдань, що вимагають серйозних обчислювальних потужностей. Хмарні сервери з GPU прискорять процеси машинного навчання, аналітики та роботи з графікою.

MultiZone Cloud. В рамках мультизональної хмари, ми надаємо кілька географічно розподілених зон доступності в межах одного регіону. Кожна зона складається зі свого фізичного центру обробки даних, що має власні резервні та енергетичні системи.

Сервіс для створення та управління кластерами K8s – вже у розробці OneCloudPlanet

Архітектури хмарних сервісів

Хмарні послуги можуть класифікуватися за типами хмар.

Публічна хмара надає ресурси на одній віртуалізованій платформі для кількох користувачів. Деякі відомі сервіси, такі як Google Drive, Dropbox та iCloud, ґрунтуються на моделі публічної хмари.

Приватна хмара є моделлю хмарних послуг, де користувач не ділиться ресурсами з іншими користувачами. Вся обчислювальна потужність віртуального хмарного CPU (vCPU) доступна виключно користувачеві. Компанія може побудувати приватну хмару на власній або орендованій інфраструктурі, для цього будуть потрібні фахівці з віртуалізації. Також є можливість орендувати приватну хмару у провайдера.

Гібридна хмара поєднує в собі переваги приватної та публічної хмари. Воно користується все більшою популярністю, оскільки поєднує найкращі аспекти обох підходів.

Крім того, існують інші типи хмар:

Мультіхмара передбачає використання ресурсів кількох хмарних провайдерів. Це часто робиться для підвищення географічної доступності та забезпечення стійкості до відмови інфраструктури.
Community Cloud є модель хмарних послуг, до яких має доступ певна група або організація. Це напівпублічна хмара, якою можуть користуватися лише вибрані організації. Прикладами Community Cloud є Microsoft Azure Germany для розташування та Microsoft Azure Government для державних органів США.

Хмарні послуги мають ряд переваг:

Гнучкість та масштабованість дозволяють легко масштабувати інфраструктуру під потреби компанії. Горизонтальне та вертикальне масштабування дозволяють додавати або збільшувати ресурси за потреби та швидко їх відключати, коли вони більше не потрібні.
Економія ресурсів досягається завдяки гнучкості хмарних сервісів. Хмара може бути вигідніша за традиційні сервери та власну інфраструктуру, особливо якщо у вас є сезонне навантаження або потрібне швидке розгортання сервісів.
Хмарні провайдери надають різні опції підвищення безпеки, такі як резервне копіювання даних у хмарі, захист від DDoS-атак, системи розмежування прав та доступів та інші рішення.
Доступність хмарних сервісів дозволяє користувачам отримувати доступ до додатків та даних із будь-якої точки світу, де є інтернет. Це зручно для віддаленої роботи та роботи в команді.

Практичне застосування хмарних систем для різноманітного бізнесу

Згідно з проведеними дослідженнями, оцінка глобального ринку хмарних сервісів складала приблизно $272 млрд. у 2018 році, а до 2023 року ця цифра зросла близько $623 млрд. Хмарні технології знайшли застосування як у стартапах, і у великих компаніях. Пандемія підкреслила зручність хмарних технологій — для переведення співробітників на віддалену роботу знадобилося лише кілька днів.

Хмарні обчислення широко використовуються як стартапами, і великими компаніями. Вони надають зручність та переваги, особливо в періоди пандемії, коли перехід на віддалену роботу стає невід'ємною частиною бізнесу.

Застосування хмарних обчислень у корпоративній сфері

Зі сприятливими умовами широкосмугового доступу в інтернет та загального поширення мобільних пристроїв, хмарні обчислення стають життєздатним рішенням для бізнесу по всьому світу. Компанії отримують доступ до веб-додатків, а також можливості для зберігання та обробки даних. При цьому хмарні послуги знімають із плечей компаній деякі турботи, пов'язані з підтримкою власного обладнання. Ось лише кілька прикладів:

Немає потреби наймати спеціалістів для обслуговування інфраструктури.
Немає необхідності купувати обладнання з огляду на зростання бізнесу та боротися з логістичними та фінансовими перешкодами.
Немає необхідності забезпечувати оптимальний мікроклімат для серверного приміщення та оснащувати його спеціалізованим обладнанням.
Особлива увага приділяється фізичній та інформаційній безпеці обладнання.

Ці завдання вимагають значних фінансових та тимчасових витрат. Якщо використовувати оренду обчислювальних ресурсів, то всі ці проблеми лягають на плечі хмарного постачальника хмарних ресурсів.

Процес міграції на сервери хмар

Для здійснення переходу до хмарних технологій необхідно виконати такі кроки:

Проаналізуйте архітектуру вашого сервісу. Якщо у вас є монолітна система, яку складно розділити на дрібніші послуги, перехід у хмару може бути недоцільним. Важливо визначити, чи хмарні рішення підходять для цілей вашого сервісу.
Вибрати провайдера хмарних послуг, враховуючи такі критерії, як надійність, сумісність із вашими існуючими системами та наявність необхідних сертифікацій.
Зареєструватися в панелі керування вибраного провайдера та вибрати відповідні конфігурації серверів та додаткові послуги, такі як IaaS (інфраструктура як послуга).
Налаштувати доступ до серверів та програм за допомогою віртуальних приватних мереж або віртуальних приватних мереж (VPN), щоб забезпечити безпечне з'єднання.
Перенести дані з локальних серверів на хмарну інфраструктуру, використовуючи інструменти міграції даних, надані провайдером.
Забезпечити безпеку хмарних сервісів, настроївши системи моніторингу та захисту від зломів та атак.
Навчити співробітників роботі з хмарними сервісами та створити необхідну документацію для підтримки системи.

Крім того, хороший провайдер хмарних послуг може допомогти вам у процесі міграції на нову інфраструктуру та дати рекомендації щодо вибору конфігурацій, спрощуючи завдання вашому бізнесу. Наприклад, у Selectel існує окрема команда DevOps-фахівців, яка допомагає безкоштовно переходити у хмару компанії.

Приклади хмарних сервісів та програмного забезпечення

Коли ми говоримо про хмарні сервіси, перше, що спадає на думку, — це сховище. Цей приклад найбільш зрозумілий для сучасного користувача, оскільки багато людей щодня завантажують різні фото, відео та документи у хмару. Ось кілька прикладів таких сховищ:

Dropbox — популярне хмарне сховище, яке надає безкоштовний простір до 2 ГБ та сумісне з популярними операційними системами.

Google Drive — продукт компанії Google, який відрізняється можливістю роботи з усіма продуктами екосистеми компанії та надає безкоштовний простір до 15 ГБ.

Mega — безкоштовний файловий хостінг, який має високий рівень безпеки, мультиплатформенність і надає 15 ГБ безкоштовного простору.

Тенденції та динаміка світового ринку хмарних сервісів

За даними Synergy Research Group на кінець 2022 року, топ-3 провідних постачальників хмарних послуг у світовому масштабі включають:

AWS (Amazon Web Services) з часткою ринку 32%;
Microsoft Azure з часткою ринку 23%;
Google Cloud з часткою ринку 10%.

Динаміка змін ринку хмарних провайдерів

Джерело

Дослідження Synergy Research Group вказують на уповільнення зростання світового ринку хмарних послуг. Це обумовлено зміцненням долара та ослабленням китайського ринку через пандемію. На кінець 2022 року загальний обсяг ринку сягнув майже $250 млрд, що на третину перевищує показники 2021 року.

Згідно з дослідженням, проведеним Grand View Research і присвяченим новим тенденціям у галузі хмарних обчислень, до 2030 року дохід від хмарного сектора оцінюється в $1,6 трильйона. Графік зростання наведено нижче. Таким чином, стає очевидним, що хмарні обчислення — це сфера інформаційних технологій, що швидко росте.

Обсяг ринку хмарних послуг, 2021–2030 (млрд дол. США)

Джерело

Отже

Насамкінець можна сказати, що хмарні обчислення надають сучасні обчислювальні ресурси, доступні на вимогу. Їх можна масштабувати відповідно до потреб, не витрачаючи час та ресурси на придбання та обслуговування локальної інфраструктури. Завдяки хмарним обчисленням команди стають більш ефективними та скорочують час доходу на ринок, оскільки вони можуть швидко набувати та масштабувати послуги без значних зусиль, які потребує управління традиційною інфраструктурою. Обирайте OneCloudPlanet, бо це хмарна платформа, яка надає можливості для цифровізації бізнесу будь-якого масштабу.

Підключитися

Зміст