Міграція у хмару

Є багато аргументів на користь перенесення інфраструктури на хмарну платформу, і кожна компанія має свої. Комусь перенесення ІТ-інфраструктури в хмару по моделі IaaS допомагає розширити можливості зберігання даних або прискорити обчислювальні процеси, а хтось обирає хмари як резервний майданчик для тестування, середовище розробки або для розміщення некритичних сервісів. Тобто, залежно від конкретних бізнес-цілей, переїзд у хмару допоможе по-різному. Інакше кажучи, оренда хмарного сервера допомагає підвищити загальну продуктивність бізнесу. Компанія отримує можливість без капітальних витрат та необхідності обслуговувати власну серверну користуватися обчислювальними потужностями, сховищами даних, каналами зв'язку. Міграція в хмару – це перший крок до цифрової трансформації, яка гостро необхідна будь-якому бізнесу, який бажає зберегти свою конкурентоспроможність на ринку та мати можливість запускати нові ІТ-проекти. Якщо потрібно знизити витрати на ІТ-інфраструктуру, то є сенс перенести в хмару резервні копії, аварійне відновлення та файлове сховище. Підвищити продуктивність співробітників можна за допомогою послуги віртуальних робочих столів. Міграція в хмару - це розумний вибір, коли бізнес-додатки компанії споживають більше ресурсів, ніж здатне видати локальне обладнання, або коли власна інфраструктура не задовольняє поточні потреби бізнесу через старіння. Старий малопотужний сервер чи інше обладнання серйозно шкодить бізнес-процесам компанії, уповільнюючи роботу всіх відділів. Крім того, виникають ризики для безпеки, оскільки постачальники відмовляються від підтримки застарілого обладнання, припиняючи випуск оновлень безпеки. Використовувати старі системи неефективно у довгостроковій перспективі. Компанія все одно зіткнеться з проблемами продуктивності, обмеженнями для зростання та ризиками для безпеки. Здається економія на оновленні насправді згубна для бізнесу. Хмарні рішення за довгим списком критеріїв виграють у локальної інфраструктури. Хмара легше обслуговується, експлуатаційні витрати нижче, а вносити зміни до додатків можна набагато швидше.

Існує два типи міграції: * від фізичної інфраструктури до хмарної * від однієї хмарної платформи до іншої (від іншого провайдера). Цей процес вимагає підготовки, але зазвичай він стоїть витрачених зусиль, призводить до економії коштів та більшої гнучкості. Існує кілька підходів перенесення додатків у хмару, починаючи від переміщення старих додатків «як є», і закінчуючи створенням нової програми, яка замінить стару. Просте переміщення (Lift-and-shift). Програми організації не змінюються, а просто розміщуються у хмарі. Lift-and-shift може включати копіювання виконуваних файлів додатків, створення та налаштування образів віртуальних машин (VM), створення груп безпеки, налаштування еластичних IP-адрес і DNS, а також перехід до нової бази даних у хмарі. Рефакторинг Підхід передбачає оптимізацію програми для роботи у хмарному середовищі. Цей процес може зайняти деякий час, оскільки передбачає перепрофілювання компонентів програми, внесення змін до коду. Зате, в результаті рефакторингова програма здатна повною мірою користуватися перевагами хмарної архітектури. Такий підхід є актуальним для перенесення застарілих додатків. Можна сказати, що рефакторинг — найвигідніший метод із погляду довгострокових бізнес-результатів. Re-platforming Гібридний підхід, який передбачає часткове доопрацювання архітектури систем. Наприклад, запровадження керованої БД чи використання функціональності динамічного масштабування. Така стратегія міграції займає більше часу в порівнянні з першим методом, але при цьому компанія стає більш ефективною та адаптованою до хмарного середовища. З'являються додаткові переваги. Наприклад, використання автомасштабування для внутрішніх робочих навантажень може знизити навантаження на DevOps при ручному керуванні екземплярами.

Архітектура комп'ютерного обладнання різних компаній відрізняється, тому процес перенесення ІТ-інфраструктури завжди різний. Але план міграції у хмару завжди включає такі кроки: Крок 1. Міграція даних Створення копії даних компанії у хмарному сховищі – це обов'язковий перший крок міграції у хмару. Важливо вибрати надійне відмовостійке сховище із системами резервного копіювання. Адже чим більше рівнів захисту системи зберігання даних, тим у більшій безпеці будуть ваші БД. Звертаємо вашу увагу на те, що копіювання необроблених даних — це лише частина процесу первинної міграції. Обов'язково перевіряйте формати та схеми даних, що експортуються з одного сховища до іншого. Крок 2. Реплікація Після завершення експорту знімка локального сховища та даних перенесених у хмару необхідно налаштувати процеси синхронізації. Поточна реплікація складніше операції копіювання, оскільки є цілою серією операцій інкрементного копіювання. Кожна операція вимагає реєстрації змін у даних та їх схемі, а також застосування цих змін у хмарному сховищі. Будь-яке рішення щодо синхронізації даних у хмарі та локальній інфраструктурі (або іншій хмарі) потрібно тестувати на затримки та надійність. Синхронізацію можна налаштувати самостійно або вибрати службу конвеєрної передачі даних для обробки безперервної реплікації даних та схем. Коли все буде налаштовано, можна переносити іншу частину інфраструктури. Крок 3. Забезпечення безпеки Організація хмарної інфраструктури, попри її технологічну складність, виявляється простіше, ніж створення копії фізичного аналога. Але не можна поспішати, адже загроза інформаційній безпеці — одна з причин, чому компанії бояться впроваджувати хмари. При використанні хмарних платформ корпоративні активи більше не знаходяться за власноруч налаштованим брандмауером, та й периметра мережі, здається, не існує. Насправді це не так, є брандмауери і периметри. Але страхи залишаються, тому важливо детально опрацювати всі аспекти забезпечення безпеки даних та додатків. Для забезпечення ефективності процесу захисту необхідна участь різних фахівців, крім співробітників ІТ-відділу, оскільки міграція тягне за собою технологічні перетворення та структурні зміни. Перехід у хмару може змінити функціональні ролі та операції вашого бізнесу. А співробітникам може знадобитися допомога в освоєнні нових систем та алгоритмів роботи. Хоча самі робочі процеси не зміняться, та й робоче середовище зазвичай залишається незмінним. В цілому, з основних труднощів для компанії можна виділити вибір провайдера, налаштування безпеки та забезпечення взаємодії додатків та сервісів із хмарним середовищем. Інші процеси вже давно налагоджені та не викликають проблем.